Сім років мешканці дніпропетровського будинку безрезультатно борються за право на власний двір
Мешканці будинку №1 на площі Петровського з 2006 року намагаються очистити свій двір від небажаних сусідів. У сараях, де колись зберігали вугілля для місцевої котельні, зараз живуть бомжі. Окрім того, деякі сараї собі привласнили під склади вуличні торговці. Вже сім років мешканці розчищають свій двір від сміття. Котельні, для якої будувалися приміщення, вже давно немає. А от сараї стали яблуком розбрату та осередком скупчення безхатченів. Обурені люди звернулись на гарячу лінію 11-го каналу. Кажуть: якщо представники СЕС і міліція їм не допоможуть очистити територію від безпритульних, вони самостійно захищатимуть свій двір від небажаних гостей. Мешканці будинку №1 площі Петровського щодня готові до оборони. Осередок їхніх проблем – ось ці сараї. У них люди колись зберігали своє майно, зараз же там тримають свій товар вуличні торговці. По сусідству з цими міні-складами притулок місцевих бомжів. Вже майже сім років вони живуть поряд з дитячим майданчиком. Окрім того, у дворі знаходиться пункт прийому макулатури та склотари. Відвідують їх нерідко ті ж самі бомжі, а от відпочивати облаштовуються у зруйнованій вщент старій котельні. Там гріються, палять вогнища. Гасять їх нерідко вже пожежники. А от представників міліції кожного місяця викликають, аби забирали мертвих бомжів. Мешканці будинку постійно телефонують на гарячі лінії до представників районної та міської влади, відсилають безліч листів та скарг до СЕС і Кіровського районного відділу міліції, але у дворі усе, як і раніше. Вуличні торговці камер не бояться, нетверезі бомжі – тим більше. Аби закрити свій двір від небажаних гостей, мешканці будинку вже зібрали гроші на нову огорожу. От тільки чи витримає вона у черговий раз навалу безпритульних – сумніваються. Поки мешканці будинку готуються тримати оборону воріт у власний двір, міські керманичі під боком затіяли планову реконструкцію залізничних воріт міста. Вони розташовані на відстані усього кількасот метрів, мають навіть спільну адресу, а от ставлення до них – різне. Про модернізацію та безпеку Залізничних воріт міста дбає ціла команда фахівців, а от попіклуватись про безпеку у дворі за цими воротами виявляється нікому, або поки ще не час. До “Євробаскету” ще аж півтора року.
