Ляльки – на великій сцені

Сьогодні, у Міжнародний день лялькаря, привітання отримують всі, хто має відношення до цього мистецтва. У Дніпропетровську два осередки свята – у театрі “Камерна сцена” на Московській та у міському театрі ляльок – на житломасиві Перемога. Однак останнім часом ляльки почали завойовувати інші сцени. У Дніпропетровському академічному театрі опери та балету продовжує тріумфальний хід вистава “Снігова королева”, де ляльки грають помітні ролі. Вся справа саме в руках лялькаря. Вони особливо чутливі, пластичні й за ними можна будь-де впізнати свого колегу, каже Михайло Овсянников – режисер театру ляльок. У майстерності ляльковика важливі зосередженість і фантазія, зібраність і вміння імпровізувати. Але, виявляється, що існує всього десяток головних прийомів, завдяки яким можна наділити ляльку людськими емоціями. У виставі “Снігова королева”, яку Михайло Овсянников поставив у Дніпропетровському оперному театрі, ляльок всього три – тростинна, планшетна й ростова. Ними керують дев’ять акторів. Для оперних співаків і танцюристів це рідкісний експеримент й дивовижний досвід – грати разом із лялькарями. Роль мовчазного казкаря у виставі грає актор театру ляльок Олександр Глумов. Це пантоміма у стилі Марселя Марсо. Все повинно бути зрозумілим з пластики. У пошуку зерна людської, а не лялькової, ролі, Олександр знов звертається до образів, які створює просто своїми руками.  Тим часом зала наповнюється головними цінителями мистецтва – як оперного, так і лялькового. Лялькам підвладна будь-яка сцена, кажуть їхні керівники-актори. Їх добре приймають у великих залах і просто на вуличних майданчиках. Але завжди приємно повертатися до свого невеличкого, затишного театру, де всього п’ятдесят місць і де глядач може зблизька побачити, як в руках актора оживає лялька.