Чи дочекається реконструкції будинок органної та камерної музики?

Це також історична пам’ятка, яка нині буквально руйнується на очах. А ще на початку 20-го сторіччя культову споруду вважали архітектурною перлиною міста. Чому будівля опинилася у занедбаному стані й хто повинен, але не поспішає її рятувати?  Цій культовій споруді понад ста років. Тут розташований Свято-Миколаївський храм, відомий у народі як Брянська церква, та Будинок органної та камерної музики. Зараз же історична пам’ятка буквально під загрозою руйнування. На двох верхніх ярусах дзвіниці, вже зараз можна побачити, що декор відпадає. На сьогодні він втрачений майже на 50 відсотків. Якщо нічого не зробити, найближчим часом історична будівля може втратити свій первісний архітектурний вигляд. Занепокоєний зовнішнім виглядом пам’ятки архітектури й історик Максим Кавун. Бо ще кілька років тому ситуація була набагато кращою. Науковець розповідає: собор побудували ще на початку минулого століття, на честь 300-річчя будинку Романових. Він став останнім храмом Катеринославу. У 29 році був зачинений радянською владою. Друге життя ж будівля отримала на початку 80-х, коли тут розташували будинок органної та камерної музики. Руйнування фасад це лише видима частина “айсбергу”, розповідає директор будинку органної та камерної музики Антон Чернета. Не менша небезпека під землею. Після опадів чи танення снігу через відсутність гідроізоляції вода буквально топить підвал. Будинок органної та камерної музики підпорядковується Дніпропетровській обласній раді. І там підтверджують, споруда дійсно в аварійному стані. Утім, сама будівля є власністю релігійної громади Свято-Миколаївського храму. Тому, ремонт це їхній клопіт. Натомість, у церковників своя правда. Там визнають, будівля справді належить їм юридично. Утім, голова релігійної громади наполягає, ряд неузгоджених паперових питань з обласною радою, не дозволяє їм взятися за ремонт. Оскільки ця будівля – пам’ятка національного значення, фахівці з охорони культурної спадщини радять по допомогу звертатись до міністерства культури. І додають, якщо це колективно зроблять небайдужі дніпряни – їхнє звернення почують швидше. Хто ж саме має зберегти історичну пам’ятку, доки вона не перетворилась на руїну – питання залишається відкритим.