Батьки дітей школи № 10 у престижному Нагорному районі судяться із забудовником та міськрадою. Навесні люди дізналися, що у двадцяти метрах від закладу заплановано звести багатоповерхівку.
У Дніпрі відзначили 5-річний ювілей підписання рішення ЮНЕСКО про внесення петриківського розпису до нематеріальної спадщини людства. Це відбулося у Баку. Про ту легендарну поїздку й відстоювання українського мистецтва перед експертами аж з дев’яноста країн світу — згадували безпосередні учасники подій. Якщо до тієї легендарної поїздки петриківський розпис багато років був лише українським, то після 2013-го — усе змінилося. Учасники першої групи з України із презентацією у комітеті ЮНЕСКО дуже хвилювалися. Щокроку треба було відстоювати петриківське мистецтво, доводити його неперевершену оригінальність. І потім у місті Баку, де і проходило засідання комітету ЮНЕСКО, знов зіштовхнулися із перешкодою. Через проблеми з документами, комітет планував перенести українську заявку на наступний рік. Але наші зробили неймовірне. І коли кажуть: «Ну що цей статус? Все одно ЮНЕСКО грошей не надає», — то самі майстри стверджують — цей результат навіть з успіхами політичних дипломатів порівняти не можливо. Майстриня — донька того самого Федора Панка, чиї сови, квіти та павичі так милують око. Він навіть не мріяв про світову славу, каже Валентина, а щодня просто створював диво. Імена Тетяни Пати, Василя Соколенка, Федора Панка та наших сучасників: Тетяни Гарькавої, Валентини Панко й багатьох інших лунали у просторі музею, де відбувалося святкування. Крім візерунків на посуду, писанках, та навіть жіночих черевиках, петриківка цього вечора була представлена навіть у музиці. А що? Свято — це завжди добра річ, казала Валентина Панко, від нього тепло стає на душі. І хочеться малювати.
Повернути школі відібрану територію
EUR
USD
