Минулого тижня в одному з бомбосховищ, просто на території школи, під колесами автівки провалився дах. Приміщення, де мали б переховуватися діти у випадку хімічної атаки чи бойових дій, виявилося небезпечним навіть у мирний час. А якщо врахувати, що у частині областей зараз діє воєнний стан,
23 листопада дві тисячі тринадцятого стало початком Революції гідності. Тоді тисячі людей влаштували протести в центрі Києва, аби висловити своє незадоволення діями тодішньої влади. За кілька днів на «майдани» почали виходити мешканці всіх великих українських міст. Дніпро не став виключенням. Тож, як відзначили п’яту річницю Революції гідності? Та чи виправдалися очікування дніпрян від Майдану?
З листопада тринадцятого по квітень чотирнадцятого в Україні загинули понад сто людей. Всі вони — учасники протестів, які згодом об’єднали назвою Революція гідності. Тисячі людей, незадоволені політичною ситуацією в країні, вимагали змін. Та практично одразу мирна акція перетворилася на кроваву бійню. Тож сьогодні, в День п’ятої річниці початку тих дій, кілька десятків людей зібралися на Алеї героїв. Духівництво провело панахиду. Тут і Вероніка разом з сином Марком. Жінка брала активну участь в протестах у Дніпрі. На Майдан виходила разом з дітьми. Каже, багато сподівань не виправдалося. Та якби повернулася на п’ять років назад — вчинила би так само. У пам’ять часів Революції гідності, в облдержадміністрації щороку влаштовують виставку фотокарток. Збирали світлини в безпосередніх учасників Майдану. Вже минуло п’ять років, як українці, сповнені надій, наважилися влаштувати справжню революцію. Небесна сотня віддала власні життя, щоб наша країна стала кращою. Та чи змінилося щось насправді? Відповідають дніпровці. Сьогодні загиблих під час Революції Гідності вшановували по всій країні. Втім, зараз, як і останні роки, нема відповіді питання: чому вбивці небесної сотні досі не покарані?
Бомбосховища Дніпра — на що вони перетворились та чи здатні захистити дніпрян у випадку реальної загрози?
EUR
