Він мріяв повернутися на батьківщину
100 років виконується з дня народження нашого земляка поета Олександра Галича. Він мріяв повернутися на Батьківщину й написав про це пісню. І ще дуже багато пісень, сценаріїв, віршів. Настільки талановитих й сміливих, що їх розповсюджували під великим секретом від влади. Сьогодні сто років з дня народження поета, радянського дисидента – уродженця Катеринослава Олександра Галича. Як у Дніпрі зберігають пам’ять про свого земляка, розповідає Ірина Каблоцька. У 1918 році 19 жовтня в Арона та Фейги Гінзбург народився син. На те, щоб встановити де саме мешкала ця родина, Олена Аліванцева витратила не один рік. Коли з’ясувалося, що це один з чотирьох будинків першого катеринославського житлового товариства, все ж невідомо було який саме. І раптом доля підкинула підтвердження. Аргументом стала записка Юрія Решетникова, теж відомого дніпропетровця, друга молодшого брата Галича Валерія Гінзбурга. Папірець загубився серед документів, і лише зараз знайшовся. Записка поставила крапку у пошуках і підтвердила, що меморіальну дошку повісили на правильному місці – на фасаді будинку по Старокозацькій, 74. Точність важлива для дослідників, та й для шанувальників пам’яті поета. Дивують місцевих й зібрАння музикантів та поетів, що відбуваються третій рік поспіль біля будинку і символізують початок фестивалю імені Галича “Облака”. Серед артистів зустрічаються знайомі обличчя. Ім’я Галича не просто багато означає для митців. Вони кажуть, що запозичили в опального барда той іронічний погляд на життя, який тоді у сімдесяті, дійсно рятував і підтримував. Останніми роками дніпровські концертні зали збирають людей, пісні передаються з вуст у вуста, як раніше. Оригінальних записів Галича збереглося не так багато. А відео і того менш. Олександр Галич був змушений емігрувати, та і за кордоном продовжував творчість, працював на радіо, був дуже незручним для КДБ. Досі не з’ясовано, як він загинув в 77-му. Чи то був нещасний випадок, а можливо – вбивство. Багато чого вивчають і сьогодні його біографи, додають до архівів нові документи. А літературознавці і барди відкривають в його віршах навіть відгуки срібного віку, з надією його відновлення.
