Винуватця розстрілу міліціонерів у вересні 2010 на Дніпропетропетровському автовокзалі досі не осудили

Вбито міліціонера, а винуватця його загибелі досі не осудили. Три роки тому загибель прапорщика міліції Андрія Мартиненка сколихнула Дніпропетровськ. Його вбивцю одразу затримали, прокуратура швидко провела розслідування. Але як тільки резонансна справа дійшла до суду, усе загрузло у бюрократичній тяганині. Судді змінюються, перерви між засіданнями становлять більш, як по півроку. Справі без жодних процесуальних труднощів не видно ні кінця ні краю. Резонансне вбивство сталося восени 2010 року на Автовокзалі. Затриманий патрульними наркоторговець розпочав стрілянину. Прапорщик Андрій Мартиненко загинув на місці. Напарник отримав важкі поранення. Злочинець намагався втекти, але його схопили. Порушили 4 карні справи. Слідство відбувалося по гарячих слідах. У суд представили усе – й докази, й свідків. Після чого розпочалося безкінечне очікування. З новими суддями справу стали розглядати повторно – із самого початку. Але кількість засідань можна по пальцях порахувати. Перерви між ними становлять по півроку. Разом з карними справами суд розглядає громадянський позов Світлани Мартиненко на відшкодування моральних та матеріальних збитків. У такий спосіб вона стала учасником процесу. Жінка розуміє, що ніяких компенсацій не побачить. Й хоче лише справедливості, адже її діти лишилися без батька. Кожне судове засідання – це стрес для жінки. Обвинувачений поводить себе дуже нахабно – каже вдова. За два з половиною роки, що триває суд, Світлана вже почала розбиратися у юридичних питаннях й сама вирішила стати адокатом. Справа, яка була резонансною на початку, перетворилася на суцільні судові зволікання. Складається враження, що ані держава, ані правосуддя у ній не зацікавлені, – каже адвокат потерпілої. Вдова загиблого міліціонера розуміє: того, щоб у цій справі проголосили вирок, чекати ще довго. Дата наступного судового засідання знов-таки невідома.