У Дніпропетровську вивчали міфи про НАТО

Вивчати сучасний політичний етнос України стосовно розповсюджених міфів про НАТО, сьогодні у Дніпропетровську зібрались вітчизняні та міжнародні експерти. У більшости це були прихильники того, щоб Україна стала членом Північно-Атлантичного альянсу. Тому існуюче у широких масах уявлення про НАТО, як про агресора, їх дивує. Розібратись, що впливає на громадську думку в цьому питанні, і що гірше: опинитись чи не опинитись у НАТО, і намагались учасники форуму. До дискусії, що виникла під час обговорення важливого сьогодні питання, уважно прислухався і наш кореспондент. Військово-політичний Північно-Атлантичний альянс існує вже п”ятдесят сьомий рік. Спочатку в ньому було дванадцять країн, зараз – двадцять шість. Прагнення українського уряду ввійти до НАТО і тим самим зебезпечити надійний тил на випадок міжнародних конфліктів українське населення сприймає не зовсім оптимістично. Причому здебільшого у східних та південних регіонах країни. Фахівці, що зібрались на конференції, вважають: виною тому старі міфи про вже новий Північно-Атлантичний альянс. Зараз, кажуть вони, НАТО зовсім не те, яким було під час холодної війни.  Тим часом саме військове питання, а точніше п”ята стаття договору з НАТО, де сказано, що напад на одну країну-члена альянсу означає напад на решту її членів, досі напружує українців більше всього. Побоюються того, що в Україні будуть розміщувати іноземні військові бази, що наших хлопців направлять воювати в інші країни, що взагалі вступ до НАТО буде коштувати надто дорого і що Україна набуде більше зобов”язань, ніж гарантій. Стовідсоткових заспокоєнь щодо цих побоювань не може надати жоден фахівець, але деякі міфи, зокрема про те, що членство у НАТО відчує на своїй кишені кожен громадянин і що одразу після вступу українські солдати підуть воювати на міжнародні фронти, все ж таки спростовують. Кажуть, головна проблема – не в агресії НАТО, а в тому, як мало про нього знають пересічні українці.  Розібратись у тому, варто чи не варто вступати до НАТО, звичайному громадянину дуже важко. Ніби тягни-штовхая, його агітують за діаметрально протилежні ідеї. Якщо послухаєш прихильників НАТО – все виглядає майже ідеальним, якщо ж противників, то НАТО не що інше, як пряма загроза. Єдиний вихід з цієї ситуації: спробувати сформувати свою власну позицію, що буде ґрунтуватись не на піар-акціях, а на незалежній інформації.