Тополиний пух, жара…
В останні дні весни та на початку літа Дніпропетровськ перетворюється на справжнє пекло для алергіків. Найбільше дошкуляє в цей період тополиний пух, що густо вкриває вулиці. І якщо в центральній частині міста ще можна дихати, то в деяких районах, де ростуть в основному тополі, ця проблема стоїть надзвичайно гостро. Знайомтесь – це тополина алея на вулиці Косіора. У цьому районі такими може похвалитись кожен двір. Зеленим велетням уже перевалило за сорок. Місцеві жителі колись власноруч висаджували молоді деревця. Кажуть: навіть і не знали, що з них виросте. Дерева виявились невибагливими й швидко почали розростатись, із року в рік підносячи людям своєрідний “подарунок”: плоди-сережки, щедро заповнені шовковистими білосніжними волокнами. В спекотну та суху погоду плоди розкриваються і заповнюють повітря нестерпним пухом. У тополиних районах від нього неможливо сховатися навіть у власних домівках. Тепер ті, хто колись ці дерева дбайливо висаджував, хочуть їх позбутись. Про користь та шкідливість тополі сперечаються спеціалісти, адже на одній чаші терезів – екологія, на іншій – здоров”я. Подібна проблема існує в багатьох містах України, і в Харкові вже почали замінювати тополі на липи. А от представники містзеленбуду запевняють: тополя – найкорисніше дерево для таких промислових гігантів, як Дніпропетровськ. Цей санітар міста поглинає до сорока кілограмів вуглекислого газу за годину. А сам пух адсорбує більшість шкідливих речовин. Позбавитись від щорічної пухової проблеми можна, якщо навесні обрізати найбільші гілки та верхівки дерев. Проте зрозуміло, що в нашому місті подібним займатись нікому. На здоров”я алергиків, тополиний пух теж, як виявилось, напряму не впливає. Тож залишається лише набратись терпіння, адже вже через тиждень пуху на вулицях міста стане набагато менше. Або чекати на найближчу зливу.
