В Україні виплата багатьох видів державної допомоги здійснюється з порушенням Конституції
У липні цього року Конституційний Суд постановив, що норми Закону “Про Державний бюджет на дві тисячі сьомий рік”, де обмежено соціальні права громадян, є неконституційними. Зокрема, щомісячна матеріальна допомога по догляду за дитиною до трьох років повинна становити чотириста сімдесят гривень. Між тим, і досі її офіційний розмір майже у чотири рази менший. Чому постанову вищого суду України держава не виконує? І чому про цю постанову не інформують отримувачів матеріальної допомоги? Вердикт cуду, хоч і розміщується на декількох сторінках друкованого тексту, має дуже просту суть. Бюджет на дві тисячі сьомий складений так, що призупиняє дію вже існуючих законів України про надання пільг, компенсацій і соціальних гарантій. Це стосується і ветеранів війни, і жертв нацистських переслідувань, і дітей війни, і матерів, що знаходяться у декретних відпустках по догляду за дитиною до трьох років. ? У постанові суду фактично йдеться про те, що держава недоплачує їм гроші. І відтепер повинна відшкодувати все, що заборгувала. Державі доведеться компенсувати чималі суми і чималій кількості людей. Наприклад, допомога по догляду за дитиною. У бюджеті-дві тисячі сім для її розрахунку наведена спеціальна схема, що обмежує розмір виплат. Вони рахуються, відштовхуючись від сукупного доходу родини і встановленого розміру мінімальної зарплати. Протягом дві тисячі сьомого щомісячна допомога на утримання дитини до трьох років була сто двадцять три гривні. Тим часом Конституційний Суд визнає незаконними обмеження виплат. Адже в Україні свого часу був прийнятий закон про прожитковий мінімум для дітей до шести років – цей мінімум офіційно становить чотириста сімдесят гривень. Закон діє і по відношенню до одно- і дворічних дітей. То чому ж держава виділяє на них суму в чотири рази меншу? І чому постанову Конституційного Суду, яку було прийнято ще у липні, й досі не виконують? Отже, все виходить суто по-українськи. Статті закону про бюджет протирічать статтям закону про державну допомогу сім”ям з дітьми. А отже, і механізми виконання рішення Конституційного Суду практично паралізовані. Тим часом найвищий суд країни є органом, рішення якого обговоренню не підлягають, і юристи радять громадянам цим скористатись. У соціальних службах цей оптимізм не поділяють. Кажуть, доки існують законодавчі протиріччя, пільговикам буде досить складно відстоювати свої права.
