11 канал продовжує втілювати мрії мешканців геріатричного пансіонату

Від шматка глини – до глечика. У справжній гончарні.Наш сьогоднішній герой – надзвичайно творча особистість. Тому і мрія була відповідною – побувати на майстер-класі у справжнього гончаря. Ми не залишились осторонь. Наша Юлія Кочет разом з героєм захопилися цим стародавнім мистецтвом. Що з того вийшло – дивіться просто зараз.Святкова сорочка, краватка, модна зачіска – наш сьогоднішній герой зустрічає 11-й канал при повному параді. Сергій мешкає у пансіонаті біля 10 років. Виховувся хлопець у дитячому будинку, потім якийсь час жив з мамою. Та врешті-решт оселився саме тут. Сумувати йому, зізнається, ніколи. Називає себе надзвичайно творчою особистістю. Малювання, спів, танці – це далеко не повний перелік його захоплень. А ось гончарством займатися не доводилося ніколи. Тож ми вирішили втілити цю мрію у життя. З Сергієм ми прямуємо до справжнісінької майстерні кераміки. Однієї з найстаріших та найбільших в Україні. Тут скрізь керамічні вироби, шматки глини, гончарні круги. Наш герой жартує: сама атмосфера вже надихає творити. Він бере шматок глини, розминає його, сідає за гончарне коло – й починає творити. Під керівництвом досвіченого майстра. Глина надзвичайно м’який, пластичний матеріал. З ним приємно працювати. Емоцій Сергій не стримує вже після перших кількох хвилин за гончарним кругом. Оскільки наш герой недосвічений гончар, вирішує робити щось просте. Що не потребує особливих навичок. Наприклад, маленький глечик. Тут потрібна увага та зосередженість. Один невправний рух – і виріб може знов перетворитися на шматок глини. Й доведеться все починати спочатку. Новачки можуть не один шмат зіпсувати, перш ніж почне щось виходити. У Сергія все добре виходить. Крок за кроком й маленький глечик готовий. Та це ще не кінець роботи. Виріб підсушують й тепер він готовий до розфарбовування. Роблять це спеціальним покриттям на основі глини та води. Аби глечик можна було використовувати у побуті, з ним ще треба попрацювати. Висушити, обпалити у печі, та вкрити глазур’ю. Та навіть такий, поки ще сируватий глечик у нашого героя викликає бурхливі емоції. Бо, зізнається, вперше робить щось своїми руками. Ще й настільки вправно. Те, що гончарство викликає такі емоції, і не дивно, кажуть досвічені майстри. Для них глина – чарівний матеріал, а сам процес ліплення споріднений із магією. З таким магічним настроєм ми прощаємось із гончарною майстернею. На нас чекають інші, не менш чарівні мрії інших підопічних геріатричного пансіонату.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com