Держава не може забезпечити дітей із вадами зору спеціальною художньою літературою

Діти з вадами зору цього тижня також сіли за парти. Як і усіх інших школярів, підручниками їх забезпечує Міносвіти. Втім, окрім навчальної літератури шрифтом Брайля, цим дітям необхідна ще й художня. І саме її немає. Співробітники навчально-реабілітаційного центру №12 до вирішення цієї проблеми підійшли творчо. Книжки своїм учням роблять самі. Використовують підручні матеріали: крупу, мушлі, тканини, нитки.Артемка опановує шкільні науки вже чотири роки. Хлопчик полюбляє читання. Знайомиться з казками за допомогою спеціального пристрою. Він збільшує літери у сотні разів. Без цього апарата хлопчик може читати тільки книжки шрифтом Брайля. Втім, в Україні з радянських часів не випускалося жодної збірки казок, написаної у такий спосіб. Ось цю збірку казок учні навчально-реабілітаційного центру № 12 вже до дірок зачитали. Втім, для найменших вона не дуже цікава, бо без ілюстацій. Заохотити дітей читати художню літературу намагаються викладачі. Для своїх учнів вони власноруч створюють книжки шрифтом Брайля. Використовують підручні матеріали: крупи, нитки, тканини. До творчого процесу залучають найменших школярів. А потім разом з ними читають власноруч створені книжки. Тільки у навчально-реабілітаційному центрі № 12 зараз займається 13 абсолютно незрячих дітей, 189 – з вадами зору. Привозять сюди школярів не тільки з усієї області, а й з інших, де немає подібних навчальних закладів – Херсонської, Миколаївської та Криму. Навчальною літературою дітей забезпечує Міносвіти. Для тих, що погано бачать, є книжки з великим шрифтом та яскравими картинками, а от для незрячих – підручники по Брайлю. Втім, тільки їх для повноцінного розвитку недостатньо, – вважають вчителі. Необхідна ще художня література, методична. В Україні зараз є тільки одна типографія, що випускає книжки шрифтом Брайля. Її видання не завжди цікаві малечі, – кажуть вихователі. Купувати літературу для незрячих нерідко доводиться за кордоном через десяті руки. Знайти потрібну літературу складно навіть у бібліотеці обласного центру УТОС. Її асортимент останнім часом поповнюється тільки аудіо-книгами, а от видань шрифтом Брайля вже як 25 років не надходило. Відсутність книг шрифтом Брайля – це проблема перш за все для дітей, що погано бачать, та незрячих, бо саме за допомогою такої літератури вони мають змогу розвивати образне мислення. Отже, викладачам, що працюють з такими дітьми, нічого не залишається, як самим створювати книжки, яких не вистачає. Головне, аби згодом їм не довелося клеїти, шити та збирати геть усю літературу зі шрифтом Брайля. Стирається вона дуже швидко, а от друкується – мало. Сліпих та людей з вадами зору, що потребують саме таких книжок, тільки в області більше трьох тисяч.