Двадцять перше березня – Всесвітній день людини із синдромом Дауна

В Україні щороку народжується майже п’ятсот  дітей із синдромом Дауна. У них сорок сім хромосом, замість звичайних сорока шести. У прогресивних країнах вже давно існує добре розроблена модель супроводження таких дітей та їхніх сімей. В Україні ж вона відсутня. Це і призводить до масових відмов від дітей із синдромом Дауна в пологових будинках. Наш наступний сюжет про батьків, які не зробили цього та виховують особливих дітей. Зараз донці Венери вісім років. Її звуть Регіна. Вона залюбки займається танцями. З іншими дітьми вчиться рухатись пластично та красиво. Спеціалісти кажуть: від спільних занять багато користі. Діти із синдромом Дауна таким чином переймають правила поведінки більшості, тобто проходять соціалізацію. А у здорових виховується теплота та співчуття. Приклад Олега повністю руйнує міф, що діти із синдромом Дауна погано піддаються навчанню. Він першокласник. З радістю демонструє – як гарно вміє читати. Та розповідає про улюблені предмети. Олег навчається за звичайною програмою. У той час, як Регіна за так званою інклюзивною. Це коли діти з особливими потребами навчаються разом зі звичайними. Така форма освіти у школах України тільки почала втілюватись. Тому є свої труднощі, кажуть викладачі. Спеціалісти пояснюють: діти із синдромом Дауна такі ж, як і інші. Тільки з особливими потребами. В усьому світі їх називають “сонячними”, бо вони дуже позитивні. Аби Олег розвивався фізично, його віддали на плавання. Тут він може віддавати всю енергію, якої у хлопця хоч відбавляй. Своїм прикладом сім’ї Олега та Регіни хочуть показати, що можна вдало виховувати незвичайних дітей. Найближчим часом вони, разом з іншими батьками, мають намір об’єднатися в громадську організацію. І перше, що зроблять, – почнуть співпрацювати з пологовими будинками. Аби там поменшало відмов від дітей із синдромом Дауна. За статистикою, в Україні відмовляються від дітей із синдромом Дауна у вісімдесяти відсотках. У той час, як в розвинутих країнах вони стають повноцінними членами суспільства. Родини особливих дітей сподіваються, що і в Україні запрацюють програми для іхніх чад. Адже люди із синдромом Дауна дуже творчі і ці здібності треба розвивати з дитинства.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com