Через аварійний міст половина Сурсько-Литовського може опинитися в ізоляції

Міст, якого немає. Добра половина Сурсько-Литовського ризикує бути відірваною від центру села та усієї його інфраструктури. Там просто на очах руйнується міст через річку — бетонні перекриття поступово сповзають у воду. Втім, селищна рада не може виділити на ремонт ані копійки — адже споруди… не має на балансі села. Тутешні старожили пам’ятають — колись цей місток був дивом для усього села. Ідеальне покриття, окремі ділянки для пішоходів та навіть металеві огорожі. Зараз від колишньої величі залишилася тільки дірки. З кожним роком міст руйнується все більше. Не те що їхати машиною — навіть йти пішки тут складно. Взимку та навесні нещасні випадки із утоплениками тут — звичане діло. Жителі села намагалися власними силами відремонтувати міст, але спроби виявлися марними. На рівні керівництва села, бідкаються люди, проблему не вирішують зовсім. В одному з листів людям пообіцяли зайнятися мостом у вересні. Втім, минає жовтень, а тут і досі можна поламати ноги та колеса. Голова сільради божиться — не те що півмільйона — ані копіки на міст дати не может. Він, мовляв, стихійний, і селу не належить. Жителям правого берега він рекомендує діставатися на лівий та до центру села через інший міст — за 2 кілометри звідси. У тому числі ходити доведеться і дітям до школи. Адже жодний водій автобуса їхати сюди не береться.