Документальне кіно про події другої світової

Пошукові організації Вільнюса та Дніпропетровська, а також литовський кінорежисер-документаліст допомогли нашій землячці Надії Двоєносенко побувати в місцях, де, як вони припускають, в тисяча дев’ятсот сорок першому році загинув її брат. Відразу після повернення жінка зустрілась із нашою знімальною групою щоб поділитися враженнями.

Експедиція в Литву тривала шість днів. І все, що відбувалося під час подорожі, знімала група документального кіно. Надія Олександрівна каже, що нічого не помічала, бо вперше побачила місця, які в останньому листі описував її брат Вадим.

Ані знімальна група, ані пошуківці не розраховують на те, що відразу знайдуть місце загибелі Вадима Чабана. Нерозпізнаних поховань – і радянських, і німецьких – під Укмерге багато. Литовські і українські пошуківці рАзом проводитимуть розкопки та вивчатимуть останки.

Можливо, до закінчення зйомок литовської документальної стрічки пошуківці не встигнуть завершити процес ідентифікації. Режисер вважає, що для його фільму не це головне. Ярослав Жилкін має безпосереднє відношення до пошуку Вадима Чабана. Він – онук Надії Двоєносенко. Бачив двоюрідного дідуся лише на світлинах. І дав обіцянку знайти хоча б могилу. Він був музикантом – грав на кларнеті у військовому оркестрі. Мріяв після армії приїхати в Україну до рідної сестри. Литовські пошуківці, з якими дніпропетровці працювали в Укмерге, подарували їм книгу про свою діяльність й попросили покласти квіти до пам’ятника Слави в нашому місті.