Комунальна катастрофа у селищі Меліоративному на Дніпропетровщині

У селищі міського типу Меліоративному протягом шести років люди замерзають у власних домівках. Узимку температура повітря у квартирах – від двох до десяти тепла. Що таке гарячі батареї, мешканці Меліоративного взагалі не пам’ятають. Сьогодні наша знімальна група побувала у цьому населеному пункті і зрозуміла: в таких умовах виживає сильніший. Тому людей, яким не по кишені встановити собі індивідуальне опалення, незабаром тут не залишиться: найближчими зимами воно просто помруть від переохолодження. Спочатку було Меліоративне, а вже потім Алчевськ, кажуть мешканці. Втім про містечко на Луганщині тепер знає кожен українець, а про селище у Новомосковському районі на Дніпропетровщині не пам”ятають навіть в обласній адміністрації. Шість років льодовикового періоду. Шість років, коли взимку люди виходять грітись на вулицю. Усе почалось у дві тисячі другому, коли котельну, що зігрівала містечко ще з радянських часів, передали на баланс одного із заводів. Централізована подача тепла припинилась. ” Тимчасові проблеми”, – сподівались мешканці. Виявилось – постійні. Три роки тому сільська влада разом з обласною встановила нову котельну. Втім її життя виявилось недовгим. А хто може дозволити собі встановлення котла вартістю у декілька тисяч гривень, то навіть вирощує на своїх підвіконнях цитрусові. Таких у Меліоративному достатньо. Як і тих, хто, заробляючи копійки чи одержуючи мізерну пенсію, змушений роками мерзнути у власних домівках. Соціально незахищені верстви населення Меліоративного сьогодні кинуті напризволяще. Зима в їхньому розумінні – синонім катастрофи. Єдине питання: “Як зігрітись”. Вісімдесятилітня Ганна Михайлівна, інвалід та ветеран Великої Вітчизняної, виховувала трьох дітей-сиріт. Коли опалення в оселі не стало, онуків довелось віддати в інтернат. Тепер за літньою жінкою нікому доглядати. Ініціативна група мешканців зустрічалась з Президентом Ющенком. Той пообіцяв, що займеться проблемою особисто. Навідувався в гості і чинний губернатор. Теж з обіцянками та бажанням допомогти. Втім з настанням зими нічого не змінилось. Мешканці Меліоративного давно зрозуміли, що можуть допомогти лише самі собі. Хто міг, почали масово встановлювати котли індивідуального опалення. Як результат такого кустарного хазяйнування – два вибухи газу минулого року. У сільській раді зберігають спокій і оперують цифрами. Мовляв, ще трохи, і вкладати гроші в опалення населеного пункту не доведеться. Чи переживуть тридцять відсотків жителів наступні зими, невідомо. Чиновники ж хваляться, що програма безкоштовного встановлення котлів незахищеним верствам населення діє. У минулому році опалення прийшло у квартири – увага! – аж трьох пенсіонерів. Головне, – кажуть у сільраді, – початок.