Дніпропетровське керівництво ламає голову над планами щодо будівництва доріг та метро
Сьогодні в обласній адміністрації ламали голову над планами щодо будівництва доріг та метро у Дніпропетровську. Проблем чимало, і з якого боку братись за їхнє вирішення, виконавці ще й самі погано уявляють. Та суперечити суворим наказам прем”єра ніхто не наважився. Чиновники почали з розподілу обов”язків. Будівельники підспівували їм, запевняючи, що за два роки провести роботи, які гальмувались останню п”ятирічку, цілком реально. Сьогоднішя нарада – репетиція перед генеральною, наміченою на середу. Головуватиме там губернатор, який прагне заслухати план роботи на кожен день. Те, що розслаблятись більше не доведеться, перший заступник керівника області демонструє своїм прикладом – проводить захід, незважаючи на застуду та високу температуру. Бажанням напружуватись ніхто не горить. Утім про це ніхто й не питає. До кінця дві тисячі дев”ятого мають з”явитись декілька об”їздних шляхіви та п”ять станцій метро. Чималу частку роботи не лише з будівництва доріг, а й наземної частини лінії метрополітену покладають на облавтодор. ПрохОдками ґрунту відатимуть не лише місцеві метробудівці, а й родоначальники місцевої підземки – харківські фахівці. До проектування залучать і столичні інститути. Але до самого процесу будівництва ще як до Києва пішки. Завдання на разі – не втратити можливості отримання грошей. Ціна питання – лише будівництва метрополітену – вісімсот сімдесят мільйонів. Протекційні обіцянки прем”єра про державне спонсорство – поки лише слова. Час вигризати гроші прийде у лютому-березні, коли Мінфін переглядатиме затверджений бюджет. Мають бути чітки проекти. І хоч вони тривалий час у процесі роботи, наявний результат дорівнює нулю. Під дороги навіть не відведені землі. Метробудівці – у пошуках обладнання для ефективної роботи. Тим не менш, – козиряються чиновники, – час ще є. Ставку роблять на розподіл обов”язків та одночасну роботу за декількома напрямками. І хоч вигляд мають спантеличений, позитивний результат уже є. Вони принаймні почали думати.
