У світлі недавньої трагедії у Кривому Розі, де страшна аварія відібрала життя у девяти людей, ця ревізія привернула особливу увагу. Тож у якому стані перебувають міські маршрутки та що загрожує водіям у випадку порушення техніки безпеки
Уваги і допомоги потребує Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Діївці. Коштів, що збирають парафіяни, недостатньо для відтворення первісного вигляду храму, одного із найстаріших у Дніпропетровську. Парафіяни звертаються до дніпропетровських бізнесменів і влади з проханням допомогти грошима чи будматеріалами для будівництва куполу та дзвінниці. Колись на місці кам«яного храму Успіння Пресвятої Богородиці була дерев«яна церква. У тому храмі, за всіма канонами православ«я, були дзвінниця та купол. У тисяча девятсот тринадцятому році храм підпалили. Вогонь, за словами очевидців, був таким сильним, що згоріло кілька хат навколо. А незабаром палій покінчив життя самогубством. По крайній мірі, так стверджують старі. Храм відновили, однак колишньої краси і розкоші вже не було. У тридцяті роки він розділив долю більшости культових установ. Спочатку тут був клуб, а потім спортзал місцевої школи. І дотепер на деревяній підлозі збереглась баскетбольна розмітка, а в стелі гаки від канатів. Вірними своєму храму залишились тільки деякі парафіяни у їхньому числі покійні батьки бабусі Меланії. Коли храм знову передали церкві, опалення обрізали, і першу зиму отець Яків вів служби в нетопленому приміщенні. Але поступово храм оживав, парафіяни несли збережені ікони, начиння. Жінки вишивали ризи. Парафіяни бачать іноді веселку у вівтарі та інші чудеса. Вони говорять: це Бог дає нам знати про свою присутність у храмі. І все б нічого, та щоб довести до кінця реконструкцію, необхідно пятсот тисяч гривень. Православний храм без купола і дзвіниці існувати не може. Зібрати ж ці гроші в приході нереально, бо парафіяни в основному пенсіонери.