Парк Писаржевського став справжнім лихом

Парк Писаржевського, що знаходиться в Кіровському районі Дніпропетровська, за останні чотирнадцять років став справжнім лихом для жителів навколишніх будинків. Крім того, що він майже повністю засмічений, не освітлюється і в ньому не має жодної лавки, сквер заріс амброзією. Можна із впевненістю сказати, що парк став розсадником алергії. В будинку, який розташувався неподалік від парку Писаржевського, Валенина Василівна мешкає майже сорок років, стільки ж часу існує і сам парк. І завжди він, за її словами, був зеленим куточком, в якому любили відпочивати люди з усієї околиці. Рядом – проспект Кірова та вулиця Героїв Сталінграда. Навкруг жвавий рух, а у парку завжди прохолодно, були лавки та стежки, де можна гуляти з дитиною, – сумно згадує літня жінка. Теперь все змінилось. Парк засмічений, навкруг одноразОвий посуд, скляні та пластикові пляшки, а біля пам”ятника великого вітчизняного науковця, ім”ям якого названо парк, величезне звалище. Відпочиваючих в унікальному сосновому парку мало. В основному це перехожі, ті, що не реагують на пилок амброзії. Рослина цього літа заполонила майже весь парк і отруює життя тисячам мешканців навколишніх будинків, в тому числі і сім”ї Валентини Василівни. Те, що боротися зі сміттям – справа безнадійна, люди вже давно зрозуміли. Декілька разів влаштовували суботники, та марно. До того ж комунальні служби та районна влада залишаються байдужими. На проблему з амброзією вони також не реагують. В районній санстанції, на звернення Валентини Василівни відрізали: траву не косимо, а коли зверталась в Кіровський райвиконком, то слухала грубі відповіді секретарки заступника голови. Нарешті отримала відповідь. Зрозуміла жінка одне – в цього відповідального працівника і так повно роботи на різних інших об”єктах, які теж потребують відповідальності. Значить, треба чекати, коли з”явиться час. І чекає тепер Валентина Василівна, коли буде цей час і коли відцвіте амброзія. Останнє, мабуть, станеться швидше, – сумно розмірковує жінка.